***
Тебе назву я СОНЦЕ, бо життя в Тобі,
Назву Тебе ЛЮБОВ, бо добро несеш,
ЩАСТЯ, бо Ти – це все,
НІЖНІСТЬ, втішиш мене в журбі,
НЕБО, бо високий Ти,
ЗІРКА, бо ведеш в пітьмі,
СИЛА Ти, як безсилі ми,
СКЕЛЯ, бо в Слові твердий,
ЛІТО, бо тепло Твоє
Серце зігріва ласкавим променем
ВІРНІСТЬ, бо не забуваєш мене,
ВІЧНІСТЬ, бо Ти майбуття моє.
Олеся Білоус,
м. Київ, Україна
Народилася 1983р. в Киргизії в родині геологів. Після здобуття Україною незалежності разом із батьками повернулася на Батьківщину. Дитинство минуло на Житомирщині(смт. Червоногранітне). Закінчила Житомирський державний університет ім. Івана Франка (2006), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (магістратура,2007). Навчаюся в аспірантурі Науково-дослідного інституту українознавства на філософському відділенні. Вірші пишу з дитинства. Поетичні твори, журналістські матеріали та публіцистика друкувалися в альманахах "Зоряні роси", "Вітрила", газетах "Вільне слово", "Прапор", "Християнство", "Євангельська нива". Заміжня. Член церкви «Дім Євангелія» (ВО ЄХБ, Київ)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Почему вымирает Россия , Украина... - Любовь Дударева Я постоянно говорю с Богом о наболевщем.
Я живу в Голландии и получаю читыми зарплату 1500 евро.Работа диетологом.Я покупаю тут килограмм камбалы за 1,5 евро. Моя мама живет в России.Она платит за килограмм кабалы около 3,5 евро( 140 рублей).ее пенсия-100 долларов.
Потом я прочла, что Дальний Восток сдается в аренду Китаю на 75 лет. Без мнения народа.
И опять нищий народ не получит ничего.
В России в маленьких городках едят кошек от голода.
Я стала говорить с Богом- почему так. И Он мне ответил- ты не можешь вымолить весь народ передо Мною.
ОНИ сами должны это сделать.
И они будут жить очень счастливо, если будут ИСКАТЬ МЕНЯ , БОГА ЖИВОГО, И МОЕЙ МИЛОСТИ.
