Я переехал жить в капитализм,
А социализм в истории остался,
И юношеский мой максимализм,
Шатался словно зуб и разрушался.
Из равенства всеобщей нищеты
Попал я в рай, где хорошо богатым,
Но бедные здесь знали, что нищи,
Ссучась от унизительной зарплаты.
И я увидел, что жестоким быть
Нормально, - волк в обличьи человека,
Сумеет за копейку удавить -
Свободно практикуется здесь это.
Увидел и работу без конца;
Рабочего, как липку обдирают,
И вся эта система без лица -
Один лишь бизнес - буйно процветает.
Бесстыдно наживаясь на других,
Олигархат посажен здесь на царство
За деньги - власть и силу, и у них,
На побегушках даже государство.
Я переехал жить в капитализм,
А социализм в истории сокрылся.
Стремясь наверх, здесь попадаешь вниз,
Где человек во зверя превратился.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Научитесь ценить то. что дает Вам Господь здесь и сейчас. Христос сказал: смотрите, берегитесь любостяжания, ибо жизнь человека не зависит от изобилия его имения. Внутреннее счастье не зависит от внешних обстоятельств. Будьте благословенны!
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
